Різновиди джерк-бейтів
Всі види ривкових приманок можна об'єднати в три основні групи: глайдери, твіч-бейти та дайвери.
Назва «глайдери» (від англійської «to glide» — ковзати) має на увазі те, що даний вид приманок просто ковзає у воді, тобто глайдер – це ковзна приманка. Дані приманки під час проведення рухаються з боку в бік (ці рухи називаються «галси»). При цьому конструкція глайдерів збалансована таким чином, що залишається триматися саме в товщі води, що є його характерною рисою. Якщо ж з якихось причин цей баланс порушено, то це вже відхилення, і цей джерк вважається дефектним.
При досить вмілому зверненні глайдер дуже добре імітує рухи рибки, що пливе. Саме цьому виду джерк-бейтів приділяється особлива увага рибалок, і саме глайдери займають велику частину джеркових приманок, що знаходяться в рибальській скриньці.
Таку групу джерків, як дайвери, об'єднує той факт, що приманка під час руху занурює. Чи відбувається занирування з поверхні, чи в товщі води – не має жодного значення. При проведенні дайвери йдуть стрибкоподібною траєкторією, що також досягається шляхом балансування конструкції. У випадку з цим видом приманок, має місце перевага в носовій частині, тому джерк-бейт постійно рухається носом вперед. Але є й такі різновиди дайверів, де занирування відбувається за рахунок конструкції приманки (форми, додаткових лопатей і т.п.). Ця група джерків не набула такого поширення, як глайдери, але в деяких випадках саме дайвери допомагають не залишитися без улову.
Твіч-бейти за своєю конструкцією та характеристиками небагатьом відрізняються від таких популярних приманок, як воблери. Основна їхня відмінність від останніх, безсумнівно, розмір. Більшість твіч-бейтів має таку ж лопату, як і в воблерів. Вона служить їм для догляду при проводці в товщу води та додання, такому характерному для воблерів, виляння корпусу з боку в бік. Це може бути отримано як за допомогою лопаті, так і за допомогою зрізу в носовій частині приманки або характерного косого вирізу в тілі приманки.
Крім того, можна виділити серед джеркових приманок такі як пуллбейти та дартери. Однак вони не належать до певної групи джерк-бейтів, так як у них немає яскраво виражених особливостей. Пуллбейти – це джерки, проведення яких здійснюється звичайними протяжками або рівним намотуванням волосіні на котушку. Дартери ж проводяться різкими рухами і йдуть вільною траєкторією, тобто у них немає певного і стабільного виду гри.
