Секреты рыболовного крючка
Хочу поговорить с вами о рыболовном крючке. Казалось бы, крючок вещь простая, но и у него есть свои тонкости и секреты. Лично я не сразу понял всю важность этой детали оснастки. Зато теперь я знаю точно, что иногда успех всей рыбалки может зависеть от правильного выбора модели и качества этого «малыша».
Поверьте, уметь правильно подбирать крючок по форме, размеру и даже цвету к месту – дело нужное. В этом вопросе стоит разобраться. Когда-то, в начале своей рыболовной карьеры, я задавал себе этот вопрос – с чего это вдруг столько разных форм имеет обычный крючок? Ну, с размером понятно – чем больше рыба, тем больше нужен и крючок. Хотя и это не всегда точно. А, вот зачем такое разнообразие форм. С округлым загибом жала, с угловым, с загибом в сторону, с длинным цевьем, с коротким цевьем… Да еще и цвета крючков разные. Насмотришься на все эти упаковки на прилавках, и голова кругом идет. Что выбрать не знаешь.
Короче, я в этом вопросе разбирался на практике ни один год. Теперь вот хочу поделиться своим опытом с вами. Открыть, так сказать, секреты рыболовного крючка. Расскажу вам, как правильно подбирать крючок для разных оснасток, под разные условия рыбалки.
Какие бывают крючки
В основном рыболовные крючки отличаются друг от друга своей формой, материалом изготовления и цветом. Ну, и размером, конечно. Но, форма крючка, наверное, самое основное их отличие.
Хочу коротко рассказать о классификации крючков по номерам. У нас принято за номер крючка представлять расстояние от цевья до жала в миллиметрах. Допустим, если это расстояние равно 5мм, то и номер такого крючка будет №5. Вот так все просто и понятно. У импортных же крючков все немного по-другому. Расстояние между цевьем и жалом в 5 мм у импортного крючка, по международной шкале будет соответствовать примерно крючку №10.
Формы крючков
Как я уже говорил, рыболовные крючки бывают разной формы. Из всего многообразия можно выделить три самые распространенные формы крючков. Эти три формы имеют свои названия: «кирби», «кристалл» и наиболее универсальная форма с округлым загибом жала – «абердин». Есть еще одна форма крючка, которая представляет собой нечто среднее между «кристаллом» и «кирби». Эта форма называется «лимерик».
Каждая из этих трех форм имеет свой стандартный размер цевья. Но, кроме стандартной длины изготавливают также крючки с удлиненным и укороченным цевьем. Для разных условий ловли. Например, крючки с удлиненным цевьем используют для ловли рыб с маленьким ртом, но на длинные насадки. Допустим для ловли ершей на червя. Существуют еще так называемые «уклеечные» крючки. Это мелкие крючки с удлиненным цевьем. В этом случае длинное цевье помогает удерживать маленький крючок пальцами.
Крючки с укороченным цевьем применяют для ловли сильных, мощных рыб на некрупную наживку. Допустим для ловли лещей на мотыля или карпа на кукурузу и бойлы.
У некоторых крючков на цевье присутствуют одна и более бородок-засечек. Такие бородки служат для более прочного удержания насадки на крючке. Червь по такому цевью не сползет в самый низ, и не будет там висеть безжизненной нитью у самого жала. Да и тесто на таком крючке лучше держится.
Отдельной группой представлены нахлыстовые крючки. Это крючки для мушек и стримеров. Чаще всего это крючки с округлым загибом и подкованные. Колечко этих крючков обычно загнуто внутрь. Такое положение колечка нужно для удержания лески вдоль оси цевья крючка. Нахлыстовые крючки бывают с обычным и удлиненным цевьем. Для вязания мушек используют крючки с обычным цевьем. Крючки же с удлиненным цевьем применяют для изготовления стримеров. Для поплавочной оснастки такие крючки тоже успешно применяют – когда ловят крупную рыбу.
Лично я, когда ловлю нехищную рыбу поплавочной снастью с успехом применяю крючки от №14 до №24 белого цвета с округлым загибом со стандартным цевьем. На конце цевья лопаточка.
Лопаточка или колечко
Какие крючки лучше – с колечком или с лопаточкой на конце цевья. Многие рыболовы решают этот вопрос по привычке. Кто к каким крючкам привык – те и лучше. Что я думаю по этому поводу. И те и те крючки хороши, но для разных условий ловли. Крючки с колечком мне больше нравятся тем, что леска поводка на выходе из узла всегда удерживается правильно – со стороны загиба. Кроме того, для плетеных лесок и металлических поводков крючки с колечком просто незаменимы.
Крючки с лопаточкой отлично себя проявили в более деликатных оснастках. Они хороши в паре с тонкими и мягкими монофильными лесками до Ø 0,16 мм. Для рыбалки на нехищную и не слишком крупную рыбу крючки с лопаточкой – именно то, что надо. Для еще более деликатной снасти существуют крючки вообще без колечка или лопаточки. У таких крючков на цевье сделаны мелкие насечки. Они и удерживают узел от сползания. Если леска поводка не толще 0,1 мм, то все замечательно работает. Преимущество таких крючков в том, что червя, насаженного на крючок, можно протянуть прямо на леску поводка. Выглядит такая наживка очень натурально и привлекательно для рыбы.
Крючки с загибом
Часто, общаясь в кругу опытных рыболовов, мы обсуждаем загибы крючков. Многие, в том числе и я, придерживаются мнения, что загиб жала крючка в сторону – практически бесполезная вещь. Я бы даже сказал, что это вещь вредная. Никаких преимуществ, в плане «зацепистости» боковой загиб не дает, зато уменьшает прочность крючка.
Другое дело – загиб жала вовнутрь, к цевью. Такую форму крючка еще называют – «коготь орла». Из своего опыта могу сказать, что такие крючки лучше цепляют рыбу при подсечке. И надежнее ее удерживают при вываживании. Даже небольшой загиб жала вовнутрь, буквально на половину длины самого жала, уменьшает количество пустых подсечек почти в два раза. А, вот загиб всего жала внутрь, работает уже не очень здорово – когда рыба клюет осторожно и нерешительно, случается много пустых подсечек.
Еще я заметил, что когда весь лоб крючка слегка загнут внутрь, то сходов рыбы во время вываживания становится гораздо меньше. Чаще всего различные загибы мы встречаем у карповых крючков.
Кованые крючки
Практически все известные модели крючков выпускают в двух вариантах – обычном и подкованном. Идею о том, что кованый крючок легче прорезает рыбью губу, лично я считаю несерьезной. В идею же о том, что подковка крючка на изгибе увеличивает жесткость и прочность конструкции – я, честно говоря, тоже не сильно верю. Единственную пользу от ковки я заметил при ловле на опарыша или кукурузу. Некоторое расширение крючка в месте ковки служит неплохим стопором, который не дает насадке сползать в сторону жала. Как по мне в этом и есть вся польза от ковки крючка.
Толщина проволоки
Когда важно обращать внимание на толщину проволоки, из которой изготовлен крючок. Нередко мне случалось ловить крупную рыбу на довольно непрочную живую насадку. Например – опарыш, мотыль или ручейник. Понятно, что крючки из толстой проволоки имеют и более крупную бородку. Продевая такую нежную насадку через крупную бородку, да еще волоча ее по толстой проволоке крючка - вы обязательно ее испортите. И, до места назначения доедет только комочек фарша и тонкая кожица от привлекательной когда-то наживки. Таким образом, живая насадка потеряет всякую привлекательность для рыбы. А ведь не секрет, что часто крупная рыба берет наживку только, пока та имеет «товарный вид». Пока мотыль, опарыш или тот же ручейник выглядят живо и натурально, а еще лучше шевелятся на крючке – у рыболова есть реальные шансы привлечь рыбу.
Кстати плохое антикоррозийное покрытие крючка тоже способно испортить товарный вид деликатной наживки. Некачественное покрытие работает как наждак, раздирая тело наживки на фарш.
Цвет крючка
От многих рыбаков я слышал, что цвет крючка имеет какое-то решающее значение. Ну не знаю. Как по мне, то важнее не цвет, а качество антикоррозийного покрытия. Качественное покрытие надежно защищает материал крючка от вредного воздействия воды. Самое распространенное покрытие – это никелевое. Такое покрытие бывает и светлым и темным. Самое стойкое покрытие – позолота. Конечно, для такого покрытия применяют техническое золото, но все равно это недешево. Гораздо реже крючки хромируют или лудят – обычно для морской ловли.
Выпускают еще крючки красного «мотыльного» цвета. Такие крючки просто покрывают красным лаком. Покрытие получается ненадежным и недолговечным – буквально на пару рыбалок. Кроме того я заметил, что и качество таких крючков не совсем хорошее. Непрочные они почему-то.
Материалы для изготовления крючков
Качественные крючки изготавливают из высокоуглеродистой стали. Причем сталь применяют легированную и нелегированную. Для крючков высокого качества применяют легированную сталь с добавлением ванадия. Обычно об этом пишут на упаковке.
Выбор крючков в магазине
Выбирать крючки в магазине, ориентируясь только на красочную качественную упаковку, не стоит. Даже название фирмы-производителя мало чем вам поможет. Дело в том, что качественные крючки, кстати, так же как и леску, производят не так уж и много фирм в мире. Зато существует много посредников. Известные фирмы-производители изготавливают им крючки на заказ. И поставляют готовую продукцию оптом, большими партиями, не упаковывая. А, уже фирмы-посредники расфасовывают крючки поштучно и уже под своим именем поставляют в торговую сеть. Ну, и, конечно же, большое количество некачественных подделок под известные марки попадает в нашу торговую сеть тоже. Поэтому я советую покупать крючки только в «серьезных» магазинах, где берегут свою репутацию. Обычно качественный товар стоит дороже, но оно того стоит.
Определить качество крючка в магазине до покупки практически невозможно. Даже крючки одного и того же производителя могут резко отличаться по качеству. Как такое возможно? Допустим, фирма-производитель получила заказ от посредника на производство партии крючков из более дешевого материала. Фирма это заказ выполнила. А уже, в какую упаковку попадут такие крючки – это одному богу известно. Такой товар может даже продаваться вперемешку с очень качественным – и, естественно по более высокой цене. Такой цирк чаще встречается у китайских и корейских фирм.
Поэтому реально проверить качество крючка можно уже только после покупки. Когда есть возможность взять крючок в руки.
Как же определить качество крючка
Итак, предположим, что крючок уже у вас в руках. Вы купили упаковку крючков какой-нибудь известной фирмы и желаете определить их качество. Обычно я так и делаю. Сначала покупаю одну упаковку в десяток крючков. Проверяю их качество, и тогда уже решаю, покупать ли мне партию побольше.
Первым делом я проверяю качество закалки крючка. Хорошие крючки всегда имеют правильную закалку. Нажимаю на его жало. Если крючок закален правильно, то при нажатии жало упруго сопротивляется и при отпуске мгновенно возвращается в исходное положение. Если крючок «недокален» – его жало гнется и назад не возвращается. Перекаленные крючки при нажатии почти не гнутся и даже ломаются. Правда, перекаленных крючков у серьезных фирм я практически не встречал.
Вообще, хороший крючок видно даже «на глаз». Качественные крючки имеют аккуратный внешний вид. Проволока крючка в меру тонкая и в то же время прочная. Бородка небольшая и само жало имеет правильную конусную форму. Все тело крючка гладкое, без шероховатостей.
Ну, и, наверное, самое главное - если крючок изготовлен из качественного материала, то он хорошо «держит жало». То есть жало крючка остается острым очень долгое время. Это качество проверить вот так «на глаз» нелегко. Только после нескольких рыбалок, когда на крючок будет поймано уже не один десяток рыб, можно будет судить окончательно о качестве материала и заточки крючка. Если крючок не очень качественный, то после поимки нескольких десятков рыб его жало на ощупь будет уже заметно тупее, чем у нового. Хороший же крючок и после сотни пойманных рыб остается острым, как новый.
Если жало крючка затупилось, то это хорошо чувствуется при насадке такой деликатной насадки как мотыль. Острый крючок легко и аккуратно прокалывает насадку, тогда как тупое жало рвет и «жует» нежное тело мотыля.
Я считаю, что точить и править затупившиеся крючки не имеет смысла. Если материал крючка некачественный, то правкой это уже не исправишь. Тупой крючок я безжалостно выбрасываю и ставлю новый. Если вся упаковка расходуется за пару рыбалок, то для меня это и есть самый верный показатель качества. Понятно, что в следующий раз я куплю уже другие крючки. Если же крючки прошли проверку на рыбалке, то в этом случае я беру их уже с запасом на весь сезон.
На весь летний сезон мне обычно хватает по 50 штук крючков какого-нибудь ходового типа.
Хранение крючков
Раньше, я, как и многие втыкал крючки в поролон и хранил в какой-нибудь коробке. Но, наверное, это самый худший из способов хранения крючков. На сегодня лучшим способом хранения крючков я признал магнитные коробочки. Сейчас я раскладываю крючки по видам и размерам по разным отделениям магнитных коробок. Так их храню дома и так же таскаю на рыбалку. Это очень выручает, когда коробка переворачивается или падает в воду. Крючки надежно держатся на магните. А, воду достаточно вытряхнуть и просушить коробку. Даже крючки не приходится вынимать.
Секрети рибальського гачка
Хочу поговорити з вами про рибальське гачко. Здавалося б, гачок річ проста, але й має свої тонкощі та секрети. Особисто я не відразу зрозумів усю важливість цієї деталі оснастки. Зате тепер я знаю точно, що іноді успіх усієї риболовлі може залежати від правильного вибору моделі та якості цього «малюка».
Повірте, вміти правильно підбирати гачок за формою, розміром і навіть кольором до місця – справа потрібна. У цьому питанні варто розібратися. Колись, на початку своєї рибальської кар'єри, я ставив собі це питання – Чому це раптом стільки різних форм має звичайний гачок? Ну, з розміром зрозуміло – чим більше риба, тим більше потрібний і гачок. Хоча це не завжди точно. А ось навіщо така різноманітність форм. З округлим загином жала, з кутовим, із загином убік, з довгим цівкою, з коротким цівкою… Та ще й кольори гачків різні. Надивишся на всі ці упаковки на прилавках і голова кругом йде. Що вибрати не знаєш.
Коротше, я в цьому питанні розбирався на практиці жоден рік. Тепер хочу поділитися своїм досвідом з вами. Відкрити, так би мовити, секрети рибальського гачка. Розповім вам, як правильно підбирати гачок для різних оснасток, під різні умови риболовлі.
Які бувають гачки
Здебільшого рибальські гачки відрізняються одна від одної своєю формою, матеріалом виготовлення та кольором. Ну, і розміром, звісно. Але, форма гачка, напевно, найголовніша їхня відмінність.
Хочу коротко розповісти про класифікацію гачків за номерами. У нас прийнято за номер гачка представляти відстань від цівки до жала в міліметрах. Припустимо, якщо ця відстань дорівнює 5мм, то номер такого гачка буде №5. Ось так все й зрозуміло. У імпортних гачків все трохи по-іншому. Відстань між цівкою та жалом у 5 мм у імпортного гачка, за міжнародною шкалою, буде відповідати приблизно гачку №10.
Форми гачків
Як я вже казав, рибальські гачки бувають різної форми. З усього різноманіття можна виділити три найпоширеніші форми гачків. Ці три форми мають свої назви: «кірбі», «кристал» і найбільш універсальна форма з округлим загином жала – «абердин». Є ще одна форма гачка, яка є чимось середнім між «кристалом» та «кирбі». Ця форма називається «лімерик».
Кожна з цих трьох форм має свій стандартний розмір цівки. Але, крім стандартної довжини, виготовляють також гачки з подовженим і укороченим цівкою. Для різних умов лову. Наприклад, гачки з подовженим цівкою використовують для лову риб з маленьким ротом, але на довгі насадки. Допустимо для лову йоржів на хробака. Існують ще так звані «уклеєчні» гачки. Це дрібні гачки з подовженим цівкою. У цьому випадку довга цівка допомагає утримувати маленький гачок пальцями.
Гачки з укороченою цівкою застосовують для лову сильних, потужних риб на невелику наживку. Допустимо для лову лящів на мотиля або коропа на кукурудзу та бойли.
У деяких гачків на цівці присутні одна і більше борідок-засічок. Такі борідки служать більш міцного утримання насадки на гачку. Черв'як по такій цівці не сповзе в самий низ, і не буде там висіти неживою ниткою біля самого жала. Та й тісто на такому гачку краще тримається.
Окремою групою представлені нахлистові гачки. Це гачки для мушок та стримерів. Найчастіше це гачки з округлим загином та підковані. Кільце цих гачків зазвичай загнуте всередину. Таке положення кільця потрібне для утримання волосіні вздовж осі цівки гачка. Нахлистові гачки бувають із звичайним і подовженим цівкою. Для в'язання мушок використовують гачки зі звичайною цівкою. Гачки з подовженим цівкою застосовують для виготовлення стримерів. Для поплавочного оснащення такі гачки теж успішно застосовують – коли ловлять велику рибу.
Особисто я, коли ловлю хижу рибу поплавцевою снастю з успіхом застосовую гачки від №14 до №24 білого кольору з округлим загином зі стандартною цівкою. На кінці цівка лопаточка.
Лопаточка або колечко
Які гачки краще – з кільцем або з лопаткою на кінці цівки. Багато рибалок вирішують це питання за звичкою. Хто до яких гачок звик – ті й найкращі. Що я думаю з цього приводу. І ті й ті гачки гарні, але для різних умов лову. Гачки з колечком мені більше подобаються тим, що волосінь на виході з вузла завжди утримується правильно – з боку загину. Крім того, для плетених лісок та металевих повідців гачки з кільцем просто незамінні.
Гачки з лопаткою відмінно себе виявили в більш делікатних оснастках. Вони хороші в парі з тонкими та м'якими монофільними волосіями до Ø 0,16мм. Для риболовлі на нехижу і не надто велику рибу гачки з лопаткою – саме те, що треба. Для ще більш делікатної снасті існують гачки взагалі без кільця чи лопаточки. У таких гачків на цівці зроблено дрібні насічки. Вони й утримують вузол від сповзання. Якщо волосінь повідець не товщі 0,1 мм, то все чудово працює. Перевага таких гачків у тому, що черв'яка, насадженого на гачок, можна протягнути прямо на волосінь повідця. Виглядає така наживка дуже натурально та привабливо для риби.
Гачки із загином
Часто, спілкуючись у колі досвідчених рибалок, ми обговорюємо загини гачків. Багато хто, у тому числі і я, дотримуються думки, що загин жала гачка в бік – практично марна річ. Я навіть сказав би, що це річ шкідлива. Жодних переваг, у плані «зацепистості» бічний загин не дає, зате зменшує міцність гачка.
Інша справа – загин тиснула всередину, до цівки. Таку форму гачка ще називають – «кіготь орла». Зі свого досвіду можу сказати, що такі гачки краще чіпляють рибу при підсіканні. І надійніше її утримують при виведенні. Навіть невеликий загин тиснула всередину, буквально на половину довжини самого жала, зменшує кількість порожніх підсічок майже вдвічі. А, ось загин всього жала всередину, працює вже не дуже здорово. коли риба клює обережно та нерішуче, трапляється багато порожніх підсічок.
Ще я помітив, що коли весь лоб гачка злегка загнутий усередину, то сходів риби під час виведення стає набагато менше. Найчастіше різні загини ми зустрічаємо у коропових гачків.
Ковані гачки
Практично всі відомі моделі гачків випускають у двох варіантах – ndash; звичайному та підкованому. Ідею про те, що кований гачок легше прорізає риб'ячу губу, особисто я вважаю несерйозною. В ідею ж про те, що підковування гачка на вигині збільшує жорсткість і міцність конструкції -; я, чесно кажучи, також не дуже вірю. Єдину користь від кування я помітив при лові на опариша чи кукурудзу. Деяке розширення гачка у місці кування служить непоганим стопором, який не дає насадці сповзати у бік джала. Як на мене в цьому і є вся користь від кування гачка.
Товщина дроту
Коли важливо звертати увагу на товщину дроту, з якого виготовлено гачок. Нерідко мені траплялося ловити велику рибу на досить неміцну живу насадку. Наприклад – опариш, мотиль або потічник. Зрозуміло, що гачки з товстого дроту мають більшу борідку. Надягаючи таку ніжну насадку через велику борідку, та ще тягнучи її по товстому дроту гачка - ви обов'язково її зіпсуєте. І, до місця призначення доїде лише грудочка фаршу і тонка шкірка від привабливої колись наживки. Таким чином, жива насадка втратить будь-яку привабливість для риби. Адже не секрет, що часто велика риба бере наживку тільки, поки та має "товарний вигляд". Поки мотиль, опариш або той же потік виглядають жваво і натурально, а ще краще ворушаться на гачку – у рибалки є реальні шанси залучити рибу.
До речі, погане антикорозійне покриття гачка теж здатне зіпсувати товарний вигляд делікатної наживки. Неякісне покриття працює як наждак, роздираючи тіло наживки на фарш.
Колір гачка
Від багатьох рибалок я чув, що колір гачка має якесь вирішальне значення. Ну не знаю. Як на мене, то важливіше не колір, а якість антикорозійного покриття. Якісне покриття надійно захищає матеріал гачка від шкідливого впливу води. Найпоширеніше покриття – це нікелеве. Таке покриття буває і світлим, і темним. Найстійкіше покриття – позолота. Звичайно, для такого покриття застосовують технічне золото, але це недешево. Набагато рідше гачки хромують або лудять – зазвичай для морського лову.
Випускають ще гачки червоного «мотильного» кольору. Такі гачки просто покривають червоним лаком. Покриття виходить ненадійним та недовговічним – буквально на пару рибалок. Крім того, я помітив, що і якість таких гачків не зовсім хороша. Неміцні вони чомусь.
Матеріали для виготовлення гачків
Якісні гачки виготовляють із високовуглецевої сталі. Причому сталь застосовують леговану та нелеговану. Для гачків високої якості застосовують леговану сталь із додаванням ванадію. Зазвичай, про це пишуть на упаковці.
Вибір гачків у магазині
Вибирати гачки в магазині, орієнтуючись лише на яскраве якісне пакування, не варто. Навіть назва фірми-виробника мало чим допоможе. Справа в тому, що якісні гачки, до речі, так само як і волосінь, виробляють не так вже й багато фірм у світі. Проте існує багато посередників. Відомі фірми-виробники виготовляють їм гачки на замовлення. І постачають готову продукцію оптом, великими партіями, не пакуючи. А вже фірми-посередники розфасовують гачки поштучно і вже під своїм ім'ям поставляють у торговельну мережу. Ну, і, звичайно, велика кількість неякісних підробок під відомі марки потрапляє в нашу торговельну мережу теж. Тому я раджу купувати гачки тільки у «серйозних» магазинах, де зберігають свою репутацію. Зазвичай якісний товар коштує дорожче, але воно того варте.
Визначити якість гачка в магазині до покупки практично неможливо. Навіть гачки того самого виробника можуть різко відрізнятися за якістю. Як таке можливо? Припустимо, фірма-виробник отримала замовлення від посередника виробництва партії гачків з дешевшого матеріалу. Фірма це замовлення виконала. А вже, в яку упаковку потраплять такі гачки. це одному богові відомо. Такий товар може навіть продаватися впереміш з дуже якісним – і, природно, за вищою ціною. Такий цирк найчастіше зустрічається у китайських та корейських фірм.
Тому реально перевірити якість гачка можна вже після покупки. Коли є можливість взяти гачок до рук.
Як визначити якість гачка
Отже, припустимо, що гачок уже у вас у руках. Ви купили упаковку гачків якоїсь відомої фірми і бажаєте визначити їхню якість. Зазвичай, я так і роблю. Спочатку купую одну упаковку в десяток гачків. Перевіряю їхню якість, і тоді вже вирішую, чи купувати мені партію більше.
Насамперед я перевіряю якість гарту гачка. Хороші гачки завжди мають правильне загартування. Натискаю на його жало. Якщо гачок загартований правильно, то при натисканні пружно пружно пручається і при відпустці миттєво повертається у вихідне положення. Якщо гачок «недокалений» – його жало гнеться і назад не повертається. Пережарені гачки при натисканні майже не гнуться і навіть ламаються. Щоправда, пережарених гачків у серйозних фірм я практично не зустрічав.
Взагалі, хороший гачок видно навіть «на око». Якісні гачки мають акуратний зовнішній вигляд. Дріт гачка в міру тонкий і в той же час міцний. Борідка невелика і само жало має правильну конусну форму. Все тіло гачка гладке, без шорсткості.
Ну, і, напевно, найголовніше - якщо гачок виготовлений з якісного матеріалу, то він добре тримає жало. Тобто жало гачка залишається гострим дуже довгий час. Це якість перевірити ось так «на око» нелегко. Тільки після кількох рибалок, коли на гачок буде спіймано вже не один десяток риб, можна буде остаточно судити про якість матеріалу і заточення гачка. Якщо гачок не дуже якісний, то після упіймання кількох десятків риб його жало на дотик буде вже помітно тупішим, ніж у нового. Хороший гачок і після сотні спійманих риб залишається гострим, як новий.
Якщо жало гачка затупилося, це добре відчувається при насадці такої делікатної насадки як мотиль. Гострий гачок легко і акуратно проколює насадку, тоді як тупе жало рве і «жує» ніжне тіло мотиля.
Я вважаю, що точити і правити гачки, що затупилися, не має сенсу. Якщо матеріал гачка неякісний, то редагуванням це вже не виправиш. Тупий гачок я безжально викидаю і ставлю новий. Якщо вся упаковка витрачається за пару рибалок, то для мене це і є найвірнішим показником якості. Зрозуміло, що наступного разу я вже куплю інші гачки. Якщо ж гачки пройшли перевірку на рибалці, то в цьому випадку я беру їх уже із запасом на весь сезон.
На весь літній сезон мені зазвичай вистачає по 50 штук гачків якогось ходового типу.
Зберігання гачків
Раніше, я, як і багато хто встромляв гачки в поролон і зберігав у якійсь коробці. Але, мабуть, це найгірший спосіб зберігання гачків. На сьогодні найкращим способом зберігання гачків я визнав магнітні коробочки. Зараз я розкладаю гачки за видами та розмірами по різних відділеннях магнітних коробок. Так їх зберігаю вдома і так само тягаю на рибалку. Це дуже рятує, коли коробка перевертається або падає у воду. Гачки надійно тримаються на магніті. Воду досить витрусити і просушити коробку. Навіть гачки не доводиться виймати.
